Літературні премії та їх лауреати

Нобелівська премія та її лауреати. Альфред-Бернхард Нобель (1833—1896) — шведський хімік, експериментатор, винахідник. За рік до своєї смерті він склав заповіт, згідно з яким усе його майно переводилося в цінні папери, а прибуток з цього капіталу (на той час 33 мільйони шведських крон (або 9,2 мільйона доларів США) "мав розподілятися у вигляді премій між тими, хто протягом минулого року приніс найбільшу користь людству". Після смерті Нобеля на частину його капіталу претендували родичі і навіть кілька країн, які намагалися оскаржити заповіт, але Шведська Академія наук відстояла волю вченого. Нобелівський фонд був утворений у 1900 р., перші премії присуджені 10 грудня 1901 р.

У заповіті Нобель визначив галузі науки, у яких повинні визначатися премії: "Премії з фізики та хімії присуджуються Шведською Академією наук, премія за праці з фізіології та медицини — Каролінським інститутом у Стокгольмі, премія за літературу — академією у Стокгольмі, а премія за боротьбу за мир — комітетом із п'яти чоловік, яких обирає Норвезький стортинг". Ці спеціальності були дуже близькі інтересам ученого, який сам багато займався дослідницькою діяльністю. Крім того, він писав вірші й прозу, захоплювався творчістю В. Гю-го, Гі де Мопассана, О. де Бальзака та ін. Нобель неодноразово зазначав, що з допомогою літератури людство збагачується духовно. Тому головним критерієм оцінки претендентів на премію він вважав "ідеалістичну спрямованість твору", тобто високий гуманістичний пафос.

Серед лауреатів Нобелівської премії відомі письменники: Г. Сенкевич (1905), Дж.-Р. Кіплінг (1907), Р. Тагор (1913), Р. Роллан (1915), К. Гамсун (1920), А. Франс (1921), І. Бунін (1933), Г. Гессе (1946), Т.-С. Еліот (1948), У. Фолкнер (1949), Е.-М. Хемінгуей (1954), А. Камю (1957), Б. Пастернак (1958), Дж.-Е. Стейнбек (1962), М. Шолохов (1965), Я. Кавабата (1968), С. Беккет (1969), О. Солженіцин (1970), Г. Белль (1972), Г. Гарсіа Маркес (1982), Й. Бродський (1987) та ін.

Від інших популярних премій Нобелівські відрізняються широким характером — вони відзначають діяльність тих осіб, хто найбільше сприяв світовому прогресу людства.

Національні премії зарубіжних країн. У кожній країні існують свої національні премії, багато з яких набули міжнародного значення. Премія братів Гонкурів у Франції присуджується за досягнення в жанрі роману (лауреати - Марсель Пруст, Моріс Дрюон, Симона де Бовуар). Премія "Феміна" відзначає кращих жінок-письменниць Франції.

Асоціація письменників країн Азії та Африки присуджує премію "Лотос" за здобутки в різних жанрах. Міжнародна рада з питань літератури для юнацтва у Базелі (Швейцарія) визначає лауреатів на премію ім. Х.-К. Андерсена. Серед переможців -  Марія Ґріпе. Джеймс Крюс, Сельма Лагерлеф, Астрід Ліндгрен, Кріх Кестнер, Туве Янссон, Джанні Родарі, Катрін Патерсон.

В Англії досягнення літераторів оцінюють Британська Академія й ПЕН-клуб. Однією з найпрестижніших міжнародних премій є відзнака ПЕН-клубу (Р.Е.N. — перші літери слів "поети", "есеїсти", "новелісти") — це міжнародне об'єднання письменників, центр якого знаходиться в Лондоні, конгреси відбуваються в усіх країнах, зокрема і в Україні.

Найпрестижнішою премією у Великобританії справедливо вважається Букерівська премія, яку в народі називають просто «Букер» (віднедавна вона носить назву Man Booker Prize, що, в принципі, не позначилося на суті заходу). Грошова частина гран-прі складає 50 тисяч фунтів стерлінгів. Свого часу володарями почесної нагороди були Салман Рушді, Айріс Мердок і Уільям Голдінг.

 У США найбільш популярною є Пуліцерівська премія. Лауреатами літературної Пулітцерівської премії в різні роки ставали Ернест Хемінгуей («Старий та море»), Гарпер Лі («Убити пересмішника»), Вільям Фолкнер («Притча»), Юджин О'Ніл («За обрієм». 1920: «Анна Крісті», 1922; «Дивна інтерлюдія», 1938; «Довга подорож у ніч», 1957), Теннессі Вільямс («Трамвай «Бажання»), Артур Міллер («Смерть комівояжера»), Маргарет Мітчелл («Віднесені вітром»), Джон Апдайк (за романи «Кролик розбагатів» і «Кролик заспокоївся»).

Найвідоміша премія Іспанії — нагорода Мігеля Сервантеса, Італії — Багутта, Німеччини — Й.-В. Гете. З часу заснування в 1927 році її лауреатами були Герман Гессе, Томас Манн, а також «батько» психоаналізу Зигмунд Фрейд.

Премія Х'юго (Г'юґо) - літературна премія в галузі наукової фантастики, заснована в 1953 році. Названа на честь Гернсбека Х'юґо — засновника першого науково-фантастичного журналу «Захоплюючі історії».

Загальнонаціональна літературна премія в області фантастики імені братів Стругацьких «АБС-премія» вручаєтся раз на рік 21 червня – в день, який є рівно посередині між датами народження кожного з братів Стругацьких. Перше вручення премії відбулося в 1999 році. Зміст премії сформулював сам Борис Стругацький: «Премія присуджується за кращий фантастичний твір року.

Міжнародну літературну премію пам’яті Астрід Ліндгрен заснував шведський уряд. На сьогоднішній день вона вважається найбільшою нагородою в царині дитячої літератури й складає п’ять мільйонів шведських крон (приблизно 900 тисяч американських доларів).

Міжнародні премії з літератури сприяють активізації культурного процесу, заохоченню й підтримці талановитих письменників, а також підвищенню інтересу широкого кола читачів до літератури.