Літературні премії та їх лауреати

Нобелівська премія та її лауреати. Альфред-Бернхард Нобель (1833—1896) — шведський хімік, експериментатор, винахідник. За рік до своєї смерті він склав заповіт, згідно з яким усе його майно переводилося в цінні папери, а прибуток з цього капіталу (на той час 33 мільйони шведських крон (або 9,2 мільйона доларів США) "мав розподілятися у вигляді премій між тими, хто протягом минулого року приніс найбільшу користь людству". Після смерті Нобеля на частину його капіталу претендували родичі і навіть кілька країн, які намагалися оскаржити заповіт, але Шведська Академія наук відстояла волю вченого. Нобелівський фонд був утворений у 1900 р., перші премії присуджені 10 грудня 1901 р.

У заповіті Нобель визначив галузі науки, у яких повинні визначатися премії: "Премії з фізики та хімії присуджуються Шведською Академією наук, премія за праці з фізіології та медицини — Каролінським інститутом у Стокгольмі, премія за літературу — академією у Стокгольмі, а премія за боротьбу за мир — комітетом із п'яти чоловік, яких обирає Норвезький стортинг". Ці спеціальності були дуже близькі інтересам ученого, який сам багато займався дослідницькою діяльністю. Крім того, він писав вірші й прозу, захоплювався творчістю В. Гю-го, Гі де Мопассана, О. де Бальзака та ін. Нобель неодноразово зазначав, що з допомогою літератури людство збагачується духовно. Тому головним критерієм оцінки претендентів на премію він вважав "ідеалістичну спрямованість твору", тобто високий гуманістичний пафос.